Розглянуто історію вирішення аграрного питання українськими національними урядами 1917 - 1920 pp. у вітчизняній історіографії. Виявлено, систематизовано й охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії вирішення земельного питання даної доби. Досліджено найхарактерніші тенденції нагромадження знань з історії вирішення аграрного питання діаспорною, радянською та сучасною вітчизняною історіографією. З'ясовано концептуальні та методологічні засади дослідження історії вирішення аграрної проблеми урядів Центральної ради, Гетьманату, Директорії УНР. Показано негативний вплив ідеологічних і політичних догм та упереджень на розвиток об'єктивних знань з проблеми.

Проблема інформаційної асиметрії має бути розв'язана як з боку держави, так і з боку громадянського суспільства. Зроблено спробу визначити напрямки державної політики та перспективи вдосконалення бібліотечної галузі України. Зазначено, що однією з головних проблем процесу реформування бібліотечно-інформаційної складової соціальних комунікацій є формальна та безсистемна державна політика України.

Окреслено головні етапи професійного, наукового і педагогічного становлення особистості Михайла Митрофановича Філоненка-Бородича (1885 - 1962 рр.) як ученого у галузі механіки, математики, автора досліджень з питань опору матеріалів і теорії пружності, просторових задач теорії пружності, механічної теорії міцності, моделі пружної основи; відображено вплив гімназійних та студентських років на формування особистості М. М. Філоненка-Бородича, зокрема широко представлена плеяда викладачів, лекції яких слухав майбутній вчений; зазначено про ключову роль Л. Д. Проскурякова у становленні майбутнього вченого зі світовим ім'ям професора Філоненка-Бородича.

Проаналізовано специфіку біологічно- і соціально-орієнтованих підходів до проблеми психічного здоров'я, визначено необхідність розробки нової трансдисциплінарної парадигми в розумінні суті людини, висвітлено доцільність використання холістичного підходу в сучасній медицині. Оглядовий характер дослідження зумовив використання exploratory research design. Проведено аналіз вторинних даних, зібраних зі звітів, журналів і періодичних видань за період 2010 - 2017 рр. Підкреслено необхідність розширення функціонального поля методів лікування психічних розладів і пов'язаних з ними психосоматичних захворювань у контексті усвідомлення цілісної природи людини. Зазначено, що ефективна допомога людям з психічними розладами має базуватися на новій трансдисциплінарній парадигмі людини і здійснюватися міждисциплінарною групою фахівців.

Зроблено спробу окреслити ключові віхи життя і діяльності професора П. К. Худякова, відомого вченого, видатного представника школи машинобудування, талановитого педагога, активного громадського діяча, публіциста і бібліографа. Описано найважливіші етапи його творчого шляху, проаналізовано основні роботи вченого. Відзначено ключову роль Л. Д. Проскурякова у становленні майбутнього вченого зі світовим ім'ям професора П. К. Худякова. Мета роботи - відтворення ключових віх професійної діяльності П. К. Худякова. Методологічною основою дослідження є загальні принципи об'єктивності й історизму. Висновки роботи полягають у констатації факту про достеменно не досліджений науково-педагогічний доробок вченого. З'ясовано, що історія науки і техніки рівною мірою стосується людства і світу природи. Запропоновано твердження, що історіософія техніки передбачає осмислення техніки як продукту людської цивілізації у всесвітньо-історичному масштабі. Запропоновано дефініцію про історію науки і техніки як міждисциплінарну галузь, що вивчає створення, розвиток і наслідки розвитку науки і техніки в культурних, історичних і соціальних контекстах.

Досліджено життя та діяльності видатного вченого, педагога, мостобудівника Л. Д. Проскурякова, у якому на основі використання різнобічної бази джерел і новітніх методологічних підходів проаналізовано особливості науково-організаційних і методологічних засад розвитку вітчизняної архітектури мостів, які сформувалися під впливом суспільно-політичних і теоретико-методологічних факторів. Увагу приділено цивілізаційним, науковим і громадським значенням постаті Лавра Дмитровича Проскурякова (1858-1926) у залізничній справі кінця XIX - першій чверті XX ст., відсутності в історії науки і техніки спеціального комплексного дослідження його наукової, освітньої, організаційної та адміністративної діяльності, необхідністю відтворення максимально об’єктивного життєпису вченого, аналізу його творчого доробку. Висвітлено стан і форми наукового супроводу ведення залізничного мостобудування та пошук нових способів його структурної побудови. Розкрито специфіку моделювання її управлінських і координуючих функцій.